Лінь-цзі Лу — Записи бесід мирянина Пана, що Мудрістю освітлює Наставника чань Лінь-цзи з області Чжень

Линь-цзі Лу - Записи бесід мирянина Пана, що Мудрістю освітлює Наставника чань Лінь-цзи з області Чжень

Вступна серія, переклад із китайської, коментарі та граматичний нарис І.С. Гуреч.

Видавництво: Серія: Пам'ятники культури Сходу. XV.,  2001г. 

Тип палітурки: Тверда, збільшений формат.  272 с., іл. 

Стан: дуже гарний, см.фото https://drive.google.com/drive/folders/1JpsVCqy72GITWX51KzEXGuCDKaw2IPCx?usp=sharing

Опис: переклад текстів двох пам'яток, що належать до жанру буддизького юйлу або «записам бесід» школи чань (санскр. дхьяна «мислення-споглядання») епохи Тан (618-907). Добре відомо, що знайомство Китаю з буддизмом винекло наприкінці 1-го тисячоліття до н. е., коли «провідники» — монахи-місіонери разом із ремісниками та купцями вдалися до подорожі сушею та морем, щоб доставити до Китаю буддійські тексти на санскриті та мовах Центральної Азії. Поширення буддизму супроводжувалося його адаптацією до місцевих умов: серйозні зміни зачіпали як форму, так і зміст. У початковий період буддизму сприймався як чужоземний культ, але згодом, особливо після розпаду імперії Хань, на тлі тривалих приблизно чотирьох століть нескінченних міждоусобних воєн, на тлі політичного та соціального розлому, що супроводжується жостокістю керівних і убогістю нижчих станів, будуйська ідея порятунку, що обіцяє радість майбутнього життя, стала охоче сприйматися простими людьми. До того ж буддійські ченці охоче враховували у своїх службах і місцеві народні переконання й забобони, приводячи простого обивателя в побожний страх перед чудовим і надприродним. Завдяки енергійній діяльності великої кількості іноземних монахів і їхніх китайських сподвижників було виконано величезну працю —буддійські сутри, винайми (устави, що викладають правила монашеської поведінки), шастри (філософські трактати) були переведені на китайську мову. Зібрані воєдино, переклади цих священних буддиських текстів увійшли до величезного корпусу китайської Трипітки, тобто буддійського канону на китайській мові. Такі напружені заняття літерацій
турною роботою одночасно з виконанням божественого призначення, практикою медитації, виконанням необхідних ритуалів зумовили зміни в образі життя — велика частина ченців розлучається з аскетизмов, з життям на подояння, і лише мала їх частина продовжує дотримуватися приписів винай.